Голодомор


Це реальна історія із життя мого дідуся!
Хоча дідуню ніхто не викрив тоді, але переляк був такий, що волосся дибом стало.
Чому був голод? Мама згадувала дощове літо 1936 - урожай згнив, а сама пшениця (а тоді скошену пшеницю збірали у снопи вручну) проросла від частих дощів. Ось тому не було врожаю на Україні!

Цю історію я почула від своєї мами. Це було до війни у 1937. Голод. Діти пухли. Дідусь вночі рвав колоски на колгоспному полі. Потрібно було до ранку висушити, змолоти, та спекти хліб. Якось він пішов вночі на поле , зігнувся до колоска, а в цей час зійшов місяць і посвітив йому у спину. Тінь віросла перед очима. Моя мама почула, як дідусь говорив бабуні про цей випадок та вилаявся: «От , батько Сталін..» , на що бабуня прошепотіла: «Тихше, бо почують»..

В пітьмі, напомацки, крадучись…
Колосся перезріле крав…
Бо голод звіром бельма пучив –
діток попухлих виглядав.

Ти нахилився до зернини,
та місяць-злидень десь зійшов:
тінь потягнулась із-за спини
та серце в п*яти відійшло.

Себе сам, діду, ти злякався,
та років десять страх украв.
Хоч батько Сталін не дізнався -
ти строк свій страху "відмотав".






Рейтинг работы: 27
Количество отзывов: 2
Количество просмотров: 288
© 28.04.2013 Людмила Онищук

Метки: Голодомор,
Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика гражданская
Оценки: отлично 6, интересно 0, не заинтересовало 0
Сказали спасибо: 7 авторов


Геннадий Леженко       19.05.2013   22:39:02
Отзыв:   положительный
Во тьме на цыпочках крадучись,
Мой брат опилки воровал.
Чтобы немного протопиться,
Ведь холод, голод убивал.

Поймали торбу отобрали
И для потехи, смеха для,
На пузе танец заставляли,
Сплясать, с побоями браня!
Трудные были времена!
Людмила Онищук       20.05.2013   22:04:15

Спасибо , Геннадий!
Да трудные...
Михаил Крупенькин       28.04.2013   23:47:51
Отзыв:   положительный
Страшные были времена, не дай Боже...
Людмила Онищук       28.04.2013   23:54:51

да...










1