Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Диво


Диво
­Останнім часом мене не побачиш
Кому зараз добре? Нічим не віддячиш
Падає тиск, я наче собака
Св далматинець, гравець-забіяка.
Важко відмовити, коли про співпрацю
Я читав Єнеїду, я шукав лише працю
Хтось раскудахтався, бо зараз хворію
Пишу вірші, пам"ятаю про Мрію.
Бажання прокинутись, шахливий той сон
Я там наче воїн, мій друг Еріксон
Було б краще, щоб за їжу вбивав?
Не я це почав, полотно малював.
Освідомити важко, що давно почалось
Повно інвалідів, нащо це здалось?
Проста логіка - не візьме автомат
Усе було марно, вибачайте за мат.
Мене теж багато чого дратує
Вибух ракети, морозець лютує,
Немає їжі, світла, тепла
В місті людей, з криниці вода
Не дуже складно, але дуже правдиво
Я ще живий, вибачайте за диво.






Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 41
© 05.11.2022г. Никита Вихров
Свидетельство о публикации: izba-2022-3420677

Метки: стихи, поэзия, проза, поэт, лучшее, книги, история,
Рубрика произведения: Поэзия -> Юмористические стихи
Подрубрика: Стихи про войну










1