Джерело
Б′є з під землі ключем прозорим джерело,
В струмок цілющий підставляєш губи,
До нього ходить набирати воду все село,
Така холодна, що аж зводить зуби.
Нема води смачнішої, та не було,
Про її смак добренний вже прознали всюди,
Блищить та виграє на сонці це прозоре скло,
І йдуть, і йдуть до джерела з відерцем люди.
Води джерельної не мало протекло,
А скільки, знають це столітні дуби,
За користь для здоров′я дякує село,
Хто пив джерельну воду, смак цей не забуде.