Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

До неї


Що ж залишилося від тебе,
ти, яку ніби добре знав?
Жмуток тих довоєнних ілюзій,
від яких нафталіном тхне,
чимось підстаркуватим, облізлим,
дивовижно несправжнім тепер
на багряно-вугільному тлі
наче спільних у часі реалій,
але різних для кожного з нас
і забарвлених сенсом інакшим.

Що залишилось, я питаю,
хоч мені по цимбалах, якщо
так спотворили твою подобу
у застінці, де вміють зробить
із людини нікчемну повію,
варто згоду лиш дати самій...

Де ти договір свій підписала,
неважливо: це більше не ти,
і назад не повернеться жінка,
яка добре могла кепкувати
з тих, що їй за п′ятнадцять секунд
провели нині лоботомію.

Б′є пропасниця люті тебе,
незнайомку, жорстоку кацапку!
І, якби спромоглась спопелить,
ти би вже спопелила країну,
що так муляє кревно всіх вас!

27.04.2022.
­






Рейтинг работы: 2
Количество отзывов: 2
Количество сообщений: 1
Количество просмотров: 11
© 28.04.2022г. валерий коростов
Свидетельство о публикации: izba-2022-3299570

Рубрика произведения: Поэзия -> Верлибр


Сергей Ваннер       29.04.2022   18:42:07
Отзыв:   положительный
Слава Украине !!
Сергей Ваннер       29.04.2022   18:41:36
Отзыв:   положительный
Слава Укране !!
валерий коростов       29.04.2022   23:05:04

Героям слава!









1