Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Дні глухої осені


Дні глухої осені
­                        «… Там мрію чеканять інакше,
                               Ніж тут, де міняють в пітьмі
                               Забуття й чудотворство…»
                                                                        (Пауль Целан)


Дні завершення осені –
Наче мальовані амфори
В які забули налити вино.
Лускокрила епоха:
Все так ефемерно,
Таке нетривке
Все – навіть істин абеткових рій,
Тих, маленьких, банальних, зачовганих
Наче сандалі дивака Архімеда,
Що снив Сіракузи як берег
Сліпця Поліфема. І деспота мідного.
Істин
Які як монети з дельфіном на золоті.
Коли осінь глуха –
Я помираю,
Стаю нерухомим, німим:
Навіть мім
Сказав би відверто деревам
Поснулим і голим,
Тільки не я (бо мовчу),
Бо кров тужавіє і гусне
В епоху метеликів
Коли осінь глуха,
Бо небо синіє чужим,
Бо хризантеми біліють крижинами,
Бо час помирати
Співакам-цвіркунам
До весни.

(Світлина автора віршів)






Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 9
© 24.11.2021г. Нестор Степной
Свидетельство о публикации: izba-2021-3201330

Метки: верлібр, модернізм,
Рубрика произведения: Поэзия -> Верлибр
















1