Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Якось тихо...


­на душі якось тихо а в листі шепочеться вітер
всі думки позникали зійшли до мудріших осель
тільки чокнутий час який треба кудись та подіти
хоч не хоч а нестримно кудись безперервно несе

он і місяць зійшов у серпанку видніється привид
ніби лізе на гору на ту що там нібито є
але шлях його якось не прямо а нібито криво
наче час навіть місяцем чокнуто ліпить своє

а до сонця за сценою хмар не тримає признання
навіть вітер у листі нечемно з орхестри пішов
на душі якось тихо і падає крапля остання
з того келиха що самовпевнено зветься любов

***






Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 1
© 12.10.2021г. Сергей Щєпкін
Свидетельство о публикации: izba-2021-3173764

Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика философская
















1