Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

З дороги


із дороги де враз підвезуть повертаю у степ
обіч мізантропія шепоче все тихше і тихше
я іду по слідах запитання чи вниз це вперед
і чи варто людині просити помилуй нас лише

ніби й чую когось та не бачу чомусь ні душі
потопельники вироду в урбаністичну хламиду
ще й вдоволено плещуть в долоні як на шабаші
так що й не зрозуміло чи справді такі ми чи з виду

скоро Сонцю сідати за свій золотий небозвід
скоро людству страждати на інших щасливих планетах
я виходжу за борт хоча може не варто й не слід
то від нас на Землі а лиш смужка розгінна для злету

***






Количество отзывов: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 6
© 04.04.2021г. Сергей Щєпкін
Свидетельство о публикации: izba-2021-3059146

Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика философская


















1