Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Слова палаючого куща


Слова палаючого куща
                               «Сьогодні піду ненадовго.
                                 Начебто для мене вже все ясно,
                                 і я особливо не затримаюсь.»
                                                                        (Сюгоро Ямамото)


А ви знаєте, що людей вбивати не можна?
Ви знаєте цю просту істину
Сказану ще сивим пророком
Народу-блукальцю пустелями істин?
Невже складно так запам’ятати
Всього дав слова
Давнього як світ одкровення?
А ми все ставимо –
То знаки питання,
То знаки оклику
Холодне повітря
Змішуємо з холодом слів,
А тим часом залізні почвари
Вдягнені в чорне
Катують людей.
Їхні іржаві душі
Просякнуті отрутою
Здатною світ
Зробити покійником.
А ми все сперечаємося
Чи досить чорним є грак,
Що сидить на снігу,
Чи є людяність і душа
У старій металевій сокирі
Яку забув нагострити
Вузьколобий кат.





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 3
© 30.06.2020 Нестор Степной
Свидетельство о публикации: izba-2020-2843010

Метки: верлібр, модернізм,
Рубрика произведения: Поэзия -> Верлибр


















1