Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Лох Луйбе


Лох Луйбе
                                                «Мені більше не шкода себе
                                                  Не описати цю спробу мовчання...»
                                                                                              (Гійом Аполлінер)


Пірнаю в Озеро Трави,
Занурююсь у його глибини,
Куди навіть плескаті зелені коники
Не наважуються зазирати,
Пливу між хвилями королиць,
Між їх терпкою піною:
Їх білих пелюсток просвітлення,
А вітер гойдає
Воду запашної конюшини:
Трирозділену, трилистяну,
Триєдину суть білого шамроку.
Я пірнаю, пірнаю, пірнаю.
Пливу
Капітаном каравели життя,
Спрямовую тіло-човен
У безкрайні океани літа,
Біля острова спогадів,
Кину зламаний іржавий якір:
Лише бджоли чайками
І метелики альбатросами,
І вірші мої кострубаті – вітрилами,
І сон як смерть...

Примітки:
Лох Луйбе (Loch Luibe) – Озеро Трави (ірл.)





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 5
© 05.02.2020 Шон Маклех
Свидетельство о публикации: izba-2020-2726744

Метки: верлібр, модернізм,
Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках















1