Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Колісниця Сонця


Колісниця Сонця
                                        «Зітхаю, наче листям шелестить
                                          Журливий вітер…»
                                                                                 (Франческо Петрарка)

Моя муза зеленоока
Явилась мені серед лісу Данте,
Серед листяних хащів
Над якими неслась в Океан
Колісниця шаленого Cонця.

Моя муза зеленоока
Сонетом сумного Петрарки
Співала мені про вечір,
Коли всі кольори гаснуть:
Навіть кольори стокроток –
Квітів Гасконі й Тулузи:
Сутінок альбігойців.

Моя муза зеленоока
Біля стежок оленів
Дарувала мені одкровення,
Таїну води і повітря,
Дарувала мені вічність,
Розказала мені про безсмертя
Тіла мого космічного
І духу мого невагомого.

Моя муза зеленоока
Блукала серед туману
Серед дерев колючих
Давніх, як оці гори,
Поринала в ріки холодні
Ступала ногами босими
На каміння круглі й гладенькі.

Моя музо зеленоока!
Де блукаєш ти нині,
В яких краях незнаних
Шукати мені сліди
Твоїх тендітних ніг…





Рейтинг работы: 9
Количество рецензий: 1
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 7
© 17.01.2020 Артур Сиренко
Свидетельство о публикации: izba-2020-2713193

Метки: верлібр,
Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках


Шон Маклех       23.02.2020   01:35:24
Отзыв:   положительный
Чудовий твір! Душевно, витончено, метафізично.













1