Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Вдягнені у волосяницю


Вдягнені у волосяницю
                 «Коли вікінги у 870 році відкрили острів Ісландія,
                   вони не знайшли там нікого крім кількох ірландських монахів…»
                                                                                                    (З історичних хронік)

У судний день
Візьму з собою вівцю.
Бо я теж пастух –
Подаруйте мені ножиці –
Замало мені кресала і терезів.
Стою на мосту
Поміж двома порожнечами,
Ангели всі в мантіях,
А я ногами босими
По дерев’яному кістяку переправи.
Зважуйте наші гріхи, зважуйте!
Промені чорного сонця
Перстами вказівними
Для цієї юрби нескінченної.
Дозвольте мені хоча б затесатися
Поміж ірландських монахів,
Що бредуть у мовчанні самітників
У свої важкі ряси вбрані.





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 6
© 14.01.2020 Шон Маклех
Свидетельство о публикации: izba-2020-2711755

Метки: верлібр, Ірландія,
Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках














1