Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

На вулиці...


«На вулиці – я чую крізь вікно –
Сміється жінка штучним сміхом…»
                                   Ліна Костенко, «СМІХ»

На вулиці – я чую крізь вікно –
сміється жінка штучним сміхом.
Мабуть, їй сумно, тільки все одно
їй хочеться сміятися для втіхи.

А я дивлюсь на ріки темних вулиць,
на голови веселих ліхтарів.
Свої кашкети з жерсті вниз нагнули,
сміються всі… хотів хто… не хотів…

І на моє високе підвіконня
каштани білі квіти подають…
До сміху, що внизу, вони сторонні,
в них інша штучність пестувала суть.

Дивлюсь на них, і думаю про вірші:
коли вже сум – чи до вподоби сміх?
Не до вподоби… бо є зовсім інший,
той, що для себе, а не так… для всіх.

***





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 9
© 14.01.2020 Сергей Щєпкін
Свидетельство о публикации: izba-2020-2711553

Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика философская














1