Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Коли 48 ангелів плачуть...


Коли 48 ангелів плачуть...
                                       «Я би спитав його –
                                         чому ти сидиш склавши руки
                                         і продовжуєш дозволяти, щоб людей вбивали?»
                                                                                                      (Меріон Комер)

Ірландія - це човен,
Без вітрил і весел,
В якому пливуть
Католик і протестант,
Човен, що пливе
По темній воді
Невідомо куди,
Якого несе течія,
І ніхто не здатний
Ним керувати,
Чи хоча б сказати
Куди пливемо і для чого.
І тільки чудо –
Тільки очікування чуда
Змушує сподіватися
І зрештою жити.
На цьому човні ці двоє
Тікають від самих себе,
Від свого безнадійного минулого
В якому тисячі літ ірландці
Вбивали одне одного
І тільки гуси
Тільки білосніжні гуси
У темному сірому небі
Нагадують нам,
Що ми кельти,
Нагадують про чисту мрію –
Ta Eire alainn…

Примітка: Написано під впливом і про фільм ірландського режисера на ймення Меріон Комер «48 ангелів». Як добре, що я дожив до появи цього фільму і встиг побачити його, перш ніж знову продовжу мандрувати нескінченними світами і перевтіленнями…





Рейтинг работы: 9
Количество рецензий: 1
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 12
© 12.01.2020 Шон Маклех
Свидетельство о публикации: izba-2020-2709695

Метки: верлібр, Ірландія,
Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках


Артур Сиренко       13.01.2020   03:06:10
Отзыв:   положительный
Зверушливо...... Дуже...........












1