Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Голос цвіркуна


Голос цвіркуна
                              «Життя – це сторінка…»
                                                               (Райнер М. Рільке)


На Великдень я завжди приходжу до одної невеликої старовинної ірландської церкви, де в середині темно, майже чорно, і тільки через кольорові вітражі падає промінь світла. Веселі прихожани інколи запитують мене: чому я такий сумний у такий радісний день. Вони просто не знають, що я згадую Великдень 1916 року у Дубліні…

Сентиментальний цвіркун
У старому кам’яному домі,
Що стоїть на скелі ельфів,
Серед землі вітрів і відчаю,
Ховається за холодною пічкою
в якій ніхто не палив
Веселого вогню затишку,
Не готував на його язиках
Добру вечерю спогадів,
Не грів свої зашкарублі руки
Старого моряка мертвого океану.
Але цей цвіркун –
Цей вусатий мудрець спогадів,
Цей вчитель одвічної журби
Співає мені пісню тихої радості –
Тихої радості людей нашого клану.
Коли я згадую всіх поіменно –
Всіх кого тоді вбили,
Тоді – після Великодня
Року тисяча дев’ятсот шістнадцятого,
Коли земля моя –
Зелена Ірландія
Рахувала вдів і сиріт…






Рейтинг работы: 9
Количество рецензий: 1
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 9
© 11.01.2020 Шон Маклех
Свидетельство о публикации: izba-2020-2708925

Метки: верлібр, Ірландія,
Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках


Артур Сиренко       12.01.2020   01:32:51
Отзыв:   положительный
Прекрасно душевно.












1