Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Тим, хто лишився в небі


Тим, хто лишився в небі
                                     «…він кожний крок зітханням зважити жадає
                                          і підбирає тиші імено…»
                                                                                           (Райнер Рільке)

Там – за хмарами – тиша.
Там – над хмарами – тільки небо.
Високе і синє.
Може тому воно так нагадує
Вічну дорогу у нескінченність.
Ви назавжди полетіли в небо –
Чисті й прекрасні люди.
Ви залишили нас тут –
На цій Землі божевільній
Серед істот,
Що ходять між нами, людьми,
Що так нас – людей нагадують,
Але, які не мають душі.
Які одним натисканням
Кнопки на залізній почварі
Знищують мрію
Радіти сонцю і людям.
Ви лишили нас тут –
На цій хворій Землі,
Заповідали сказати
Негідникам, що вони негідники.
Сказати вовкулакам,
Що вони вовкулаки.
Сказати, що не можна
Землю перетворювати в пекло.
Але не тільки…
Ви нас лишили домріяти
І дорадіти.
І сказати правду.

Написано сумного дня - 17.07.2014.





Рейтинг работы: 9
Количество рецензий: 1
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 12
© 09.01.2020 Шон Маклех
Свидетельство о публикации: izba-2020-2707606

Метки: верлібр, модернізм,
Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках


Артур Сиренко       09.01.2020   21:22:23
Отзыв:   положительный
Вражаючий твір............ Той день ніхто не забуде............












1