Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Кров брата


Кров брата
                                       «Et dixit Dominus: "Quid fecisti?
                                         Vox sanguinis fratris tui clamat ad me de terra...»
                                                                                                    (Genesis. 4.10.)*


«Не знаю я де брат мій. Ну, не знаю!
Не сторож я оцьому пастуху.
Я маю право. І на землю цю
І на врожай, на поле й плуг.
То все моє. Якщо і є у мене друг –
Це право сили. А мій брат…
Хіба ж я сторож? Може десь пішов.
А може просто зрадив мене і мій звичай.
Я Каїн. Головний. Я перший.
Спадкоємець. Первісток.
І просто – я старший брат.
Володар і засновник народів всіх.
Про брата згадка викликає сміх.»

«Що чиниш ти? Невже не чуєш,
Як кров руда волає із землі?
Ти брата вбив - отямся, схаменись,
Невже тобі землі не досить – озирнись!
І подивись на пустку цю –
Розкинулась безкрайньо
Аж від пустель жарких
До вічних білих холодів німих.
Ти ж вибрав шлях грабунку!
Проклинаю! Тепер одвічно
Будеш ти чужим,
І до Страшного Суду
Із тавром тобі блукати,
Ховати погляд і брехати
Собі, нащадкам, родакам,
Тваринам, і камінню, і вікам.
Тепер іди – неси з собою
Не серце – камінь із душею злою…»

Примітки:
* - І сказав Господь: «Що ти зробив? Кров брата твого взиває до мене з землі…» (Книга Буття. 4.10.) (лат.)





Рейтинг работы: 9
Количество рецензий: 1
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 10
© 08.01.2020 Шон Маклех
Свидетельство о публикации: izba-2020-2706922

Метки: Біблія, релігія,
Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика религиозная


Артур Сиренко       08.01.2020   23:12:39
Отзыв:   положительный
Сильний твір. Вічна тема.












1