Стихи
Проза
Разное
Песни
Форум
Отзывы
Конкурсы
Авторы
Литпортал

Трубадури пітьми


Трубадури пітьми
                           “Beati immaculate:
                            Principium verporum tuorum veritas,
                            in eternum omnia iudicia iustitiae tuae.”
                                                                      (Psalms. 118, 1, 160)*


Мій старий кіт –
Сірий як місто вікінгів,
В молодості носив ім’я Казанова
По праву своєї шляхетної вольності.
Він теж трубадур –
Поет сирого і вітряного березня.
Він теж, як і я, ночі збирає жменями
В комірчину своєї пам’яті,
Слухає вірші темряви
Тихим шарудінням
Довгохвостих зайд.
І теж вірші пише
Ночами безсонними
Нікому їх не читаючи
Навіть мені – прочанину
З одної святої землі до іншої.
Тільки добре йому –
Монаху вусатому –
Про сенс життя він не думає,
У глухій пітьмі ліхтар не засвічує,
У густій чорноті живе
Як у домі своїм,
Не тужить про те, що все втрачено…

Примітки:
* -
«Блаженні незаплямовані: основа слова твого істинна, і вічний будь-який суд правди твоєї.» (Пс. 118, 1, 160) (лат.)






Рейтинг работы: 9
Количество рецензий: 1
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 9
© 07.01.2020 Шон Маклех
Свидетельство о публикации: izba-2020-2706567

Метки: верлібр, модернізм,
Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках


Артур Сиренко       08.01.2020   01:40:19
Отзыв:   положительный
О, який образ! Вони справді трубадури - ці хвостаті створіння.... :)












1