ПРО КОСМІЧНУ МОДУ


На прохання застиглих світів
Я примчала в міжзоряну даль –
Модне віяння хтось десь увів,
Й кожна зірка наділа вуаль.

Й ось в імлі галактичних тенет
У комети сиджу на даху
Та керую розбігом планет –
Перформанс на зірковім шляху…

Темно. Ніч по душі розтеклась,
Мов рідкий та гіркий шоколад…
Млосно… Холодно… Байдуже… Зась!
Хай повернеться світло назад!

Геть вуалі! Влаштуймо пікнік!
Хай вирує фотонів звиття!
Я затверджую моду навік
На яскраве й бурхливе життя!





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 9
© 05.11.2019 Ольга Лищук
Свидетельство о публикации: izba-2019-2665589

Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках













1