Бабусі присвячується...


Бабусі присвячується...
Ось 40 днів пройшло від втрати..
А я не вірю до цих пір!
Бабуся наша... Рідна мати...
Прийду до тебе в рідний двір

Та не зайдем до твого дому,
Де пахнуть в мисці пиріжки...
Де все з дитинства так знайомо,
І фото сперті на книжки...

Ти всім добро завжди робила
Чому ж завдала такий біль?!!
Чому Ти нас усіх лишила?!!
Тепер В душі дереться звір...

Тихенько сяду, витру сльози...
Ніхто не знає, як болить..
Попри усе забуть не взмозі
Те, що Бабуся тихо спить...

І не прокинеться ніколи...
Спить вічним і спокійним сном.
Не чути більше сердце кволе..
Запьєм цей біль терпким вином..

Сьогодні 40 днів від втрати...
Ми пам′ятаєм кожну мить!
Немає сил, що ще сказати...
Бабуся вічно, тихо спить...






Рейтинг работы: 4
Количество рецензий: 1
Количество сообщений: 1
Количество просмотров: 6
© 08.08.2019 Lovely
Свидетельство о публикации: izba-2019-2608335

Рубрика произведения: Поэзия -> Мир души


Иван Грозный       09.08.2019   09:48:16
Отзыв:   положительный
Бабушке привет!

Lovely       13.08.2019   14:50:55

Я бы с радостью передала, была бы она жива...

Добавить отзыв:


Представьтесь: (*)  
Введите число: (*)  










1