Моϵ ласкаве місто Жезказган


Моϵ ласкаве місто Жезказган,
Все кольоровими палаϵш ти вогнями,
Людям несеш ти чарівний дурман,
З чудовими і добрими очами.

Крилом майнеш ти мовби на яву,
Яскравим, ніжним полум’ям тюльпана,
Твою почую пісеньку звінку,
В блакитнім світлім небі Казахстана.

Як ця чудова квітка степова,
Моя ти ніжність зіронько ранкова,
Щей подарую ніжнії слова,
Бо красота чарівна і така чудова.

Будеш завжди ти піснею мені,
Яку співаϵ звінко соловейко,
Що він чудово ніжно по весні,
Десь там в саду виспівуϵ раненько.

І всі почують пісеньки звінкі,
Ці що життям їх знову називають,
Вони чудово й тихо по весні,
В блакитнім небі ніжненько лунають.





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 2
© 15.05.2019 Роман Солтис
Свидетельство о публикации: izba-2019-2558494

Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках










1