Над Дніпровою кручею


Над Дніпровою кручею,
Веселка воду п’ϵ,
Все спокн віку було так,
Й тепер так воно ϵ.

Дніпро води широкії,
Тихесенько несе,
Останньую надію,
До мене принесе.

А він шумить хвылюϵться
І в берег хвиля б’ϵ
Своϵ проміння сонечко,
На воду ніжно льϵ.

Мов на хвильях гойдаϵться
І по воді блищить,
А чайка білокрила ця,
Куда то все летить.

Воду Дніпра широкого,
Все задіва крилом,
Мов човен що пливе кудись,
Гладить воду веслом.

А верби похилилися,
Застигли мов в журбі
І гільями повислими,
Купаються собі.

Шепоче вітер з гільями,
Мов косу заплітаϵ,
Останняя надія ця,
До мене не вертаϵ.

Знов пройде льубе літечко,
Знову прийде зима,
Чого чекав надіявся,
Його нема, нема, нема.





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 5
© 06.05.2019 Роман Солтис
Свидетельство о публикации: izba-2019-2553010

Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках










1