Коли дістали роки


Коли дістали роки,
Уже що то болить,
Так про село я рідне,
Подумаю на мить.

І думка потривожила,
До чого привела,
Ще раз один скупотися,
В ставку серед села.

А на широкій галяві,
Пірнути із чоана
І так щоби легесенько,
Щоб не дістати дна.

А потім так легесенько ,
Потрібно тихо плить,
Щоби не потривожити,
Намулу що лежить.

Там джерела холоднії,
З землі тихенько б’ють,
А воду то цільющую,
Вони тихенько льють.

До джерела холодного,
Я буллу вперто плить,
Водою щоб цільющою,
Щоб тіло все обмить.

Здрдвим і бадьорим,
Я вилізу з води
І буду дуже радий ,
Що знов прийшов сюди.

Що буде все як в юності,
Як я в ставку купався,
Більше такого часу,
Щось ще не дочекався.





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 7
© 06.05.2019 Роман Солтис
Свидетельство о публикации: izba-2019-2553004

Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках










1