Нежива


З тобою я - один у полі воїн,
З тобою я - розхристана душа.
З тобою я, як ябулоко надвоє,
Обривок від згорілого вірша.

Зітліле серце, попіл серед вітру,
Розмотане на холоді маля.
І темна ніч, і виключене світло,
І спалена байдужістю земля.

З тобою темно, тоскно і самотньо,
Так, ніби вовк на місяць завива.
Як жаль життя, воно безповоротне.
Як жаль, що я давно вже нежива.

Лунає грім, десь в небі пропадає,
Та серце не сприйма електрошок.
Мене давно з тобою вже немає.
Все стерто вщент, розтерто в порошок.






Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 11
© 06.04.2019 Таисия Шашилкина
Свидетельство о публикации: izba-2019-2532287

Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках



Добавить отзыв:


Представьтесь: (*)  
Введите число: (*)  










1