Люблю тебе як вперше, як востаннє


Люблю тебе як вперше, як востаннє,
І до нестями, і до забуття...
Я п′ю гірке вино твого кохання,
І вже назад не бачу вороття...

Навіщо говорив, що ти кохаеш,
Що тількі двічі ті слова казав?
Поранив серце, і того не знаеш,
Що спокій мій назавжди ти украв...

В своїх думках я знову повертаюсь
До слів красивих, що казав мені...
Я в почуттях до тебе щиро каюсь...
Палає серце, наче у вогні...

Навіщо говорив, мій друже любий,
Що мрієш губи мої цілувать?
Як я без тебе жити тільки буду?
Чим душу й сердце стану лікувать?






Рейтинг работы: 4
Количество рецензий: 1
Количество сообщений: 1
Количество просмотров: 14
© 15.03.2019 Ирина Мороз - Резницкая
Свидетельство о публикации: izba-2019-2514607

Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика любовная


Анна Гетьман (Крупенникова)       16.03.2019   16:16:59
Отзыв:   положительный
Прекрасно написали,Ирина.спасибо

Ирина Мороз - Резницкая       17.03.2019   15:12:18

Спасибо, Анечка!









1