НАРОДЖЕНІ "РЕВОЛЮЦІЄЮ"


НАРОДЖЕНІ "РЕВОЛЮЦІЄЮ"
Володимир Брянцев

НАРОДЖЕНІ "РЕВОЛЮЦІЄЮ"

(Уривок з роману "ДОРОГА В ОДИН КІНЕЦЬ")

...Сімейне життя Ірми та Бориса почалося в епоху радикальних змін. Величезна країна-імперія, що захворіла сімдесят років тому невиліковною хворобою, вмирала. Агонія тривала нестерпно довго, все ніяк не даючи можливості для незворотнього процесу народження нових, більш живучих, утворень, котрі згодом стануть державами незалежними.

Нарешті три представники від домінуючих в Союзі республік зібралися нишком від
Президента агонізуючої держави і придушили її конвульсії, так званою, "Біловезькою угодою", загнавши три величезні цвяхи в деко домовини радянської імперії.

Уздрівши такі метаморфози, і перші особи
від інших частинок раптом зниклого територіального утворення, що раніше займало шосту частину земної суші, поспішили забити свої гвіздочки, куди вказали старші.

Ну, а Президент тієї держави, що нарешті все ж околіла, втерся і змирився з незворотністю процесу, - таки метикуватий чолов′яга був.

Не все піде гладко. Будуть і пострілювати одне в одного на околицях і смертоносний
мотлох від «ядерного щита супердержави» стягувати в одну купу, щоб не розповзлася зараза по світу. А весь цивілізований світ, в подяку за це, кинеться допомагати населенню так несподівано полеглої імперії, що таки нарешті прозріло з під шор своєї «совєцької» гордості і усвідомило страшну убогість навколо себе.

Неприступні кордони, якими та імперія стерегла своє населення, впадуть, а інших і не існувало. У цей проріз, що розверзся історично-тектонічним зсувом, хлине потік, так званих, «човників» - нових, нехарактерних для колишнього політичного ладу, людей. Вони потягнуть з роздертого "совкового" периметру все, що ще можна донести, довести, обміняти або продати.

Природний інстинкт людства торгувати і отримувати прибуток прорветься із забуття, вибухнувши вулканом. Цей інстинкт підприємливих допоможе населенню наїстися, одягнутися, взутися, стати на ноги, а якійсь частині і збагатитися. Але когось таки вб′є вже особиста зажерливість, а когось розтопче оскаженілий в заздрощах натовп, або втопить невблаганна круговерть, що нікого не милує, незнайомого «совкам» нового ремесла - бізнесу. Настане жорстокий і практичний час змін.

Маленьке подільське містечко епоха, що настала, теж не помилувала. І консервний завод, де працювали Борис, Ірма і постачальник Григорій - чоловік Свєтки, не оминув сумної долі - зупинився. Нікому, як раптом виявилося, не потрібні стали його соки та варення. Планові поставки припинилися.

Хто б же міг подумати, що на теренах, які десятиліттями висушувались дефіцитом геть всього на світі, доведеться вчитися збувати кінцевий продукт своєї праці? Потрібен був часовий період на формування людей із заповзятливою жилкою. Їх згодом назвуть чужорідним словом «менеджер».

Одним із таких проноз стане і Гриша. Це він переконає начальство свого заводу припинити варити нікому не потрібні соки, а перейти на давіння із надлишку яблучної падалиці кріпленого вина.

Під звичною маркою «Золота осінь», котра так припала до душі завжди перманентно питущому населенню колишнього Союзу, копійчане по собівартості пійло піде нарозхват. Рентабельність зашкалить і, здивовано уздрівши це, заводу померти не дадуть. Не дадуть якраз саме такі, як Гриша, - ті, що миттю відчують на кінчиках пальців збудливий хрускіт неврахованого бухгалтерією «налу».

Коли виникне проблема спеціальної винної пляшкової тари, Гриша запропонує просте, але таке, що лише в його голові могло народитися, рішення. Вино стануть розливати в трилітрові банки і сталеві двохсотлітрові бочки. Він же організує і збут.

З трьох наявних в транспортному цеху, але таких, що вже віджили своє, «МАЗів», котрі колись тягали рефрижератори, під
безпосереднім керівництвом начальника транспортного цеху Бориса Холода буде зліплений з мотлоху один, більш-менш здібний взяти дальній маршрут, тягач.

Підібравши відчайдушного шоферюгу, забивши те, що колись було рефрижератором, під зав′язку бочками з вином, а всілякі можливі ємності соляркою, Григорій пожене «МАЗ» на північ зимової Росії, маючи в кишені всього лише триста доларів.

В Ленінграді він обміняє дві бочки вина на п′ять бочок чудового арктичного
дизпалива і рвоне далі - на Мурманськ, пообіцявши шоферу, котрий досить міцно задрижить від таких оборудок, все ті ж триста доларів.

Кажуть, - дурням завжди щастить. Григорій був далеко не дурень, але йому все одно пощастить. Відчайдушно пощастить. У спитому, охопленому холоднечею північному краї, він здасть те вино оптом за шалену ціну і ще примудриться обміняти знецінені російські гроші на валюту.

Від переслідувань місцевої мафії авантюристи сховаються у військовій частині Сєвєроморська. Сидітимуть там, мов миші під віником, і по-чорному пиячитимуть із
начальником продуктового складу, поки не стихне заметіль, і перший військовий борт не почне прогрівати двигуни, збираючись на Ленінград.

За останні дві бочки вина Гриша «купить» у пілотів «добро» на два пасажирських місця. «МАЗ» із рефрижератором залишиться начальнику військового продскладу, як щедра плата за його гостинність.

З тих пір кар′єра простого постачальника різко піде вгору. А на запитання нового, а
тому прискіпливого у своїй старанності, начальника транспортного цеху: «А де ж це «МАЗ» подівся з рефрижератором?», Гриша фамільярно потріпає Борю Холода по плечі:

- Пиши, Борько, акт, що здали той мотлох на металобрухт. Гроші я до каси внесу.

Ці події відбудуться потім, а поки що і механік транспортного цеху Борис Холод з дружиною Ірмою - технологом заводу, і інженер відділу постачання Григорій з непрацюючою дружиною Світланою, сиділи без грошей, як усі.

Склади заводу були забиті банками зі
всілякими соками, повидлом та варенням, але реалізації продукції не було, а, отже, відповідно і зарплатню платити працівникам було нічим.

Але, як кажуть, святе місце порожнім не буває. І, як наслідок, товарно-грошові відносини в радянській одряхлілій економіці жваво замінив живчик з далекого первісного ладу з неслов′янським ім′ям «бартер»...

Російськомовна версія роману Володимира Брянцева "ДОРОГА В ОДИН КІНЕЦЬ" доступна за посиланнями:

https://andronum.com/product/bryantsev-vladimir-doroga-v-odin-konets

https://pda.litres.ru/vladimir-bryancev/doroga-v-odin-konec/chitat-onlayn





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 12
© 10.11.2018 Владимир Брянцев
Свидетельство о публикации: izba-2018-2409988

Рубрика произведения: Проза -> История











1