Не постижимая тайна. Перевод – перифраз. Сонет 12



Тайное сожаление в сердце остаётся,
даже если отходят остальные.
Загадочная завеса тайны не порвётся,
пока не покинешь края земные.

Если ты сам себя до конца не понимаешь,
как же рассуждать обо всех живущих?!
С их немых лиц ничего ясно не прочитаешь
Их показания для суда сущи.

Твоё второе Я – самый искренний свидетель.
Это вечная индивидуальность.
Раньше времени не взглянет за тайну и ветер.
О, непостижимая сакральность!

Она не мечта. Ей невозможно просто сбыться.
Да ты и сам не хочешь потерять эти пытки.

11.04.18 г.

Сонет 12
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784176
Надія Медведовська

Таємний жаль у серці зостається,
Коли відходять інші всі жалі –
Що доти ця завіса не порветься,
Аж поки сам не підеш ти з землі,
Що сам себе ти так і не узнаєш,
А що казать про інших вже тоді!
З німих облич хіба що прочитаєш
Їх свідчення в останьому суді.
Твій свідок, другий ти – він не єдиний,
Мабуть, нам безкінечність всім ім’я –
Хоча не перейде за часу стіни
Бентежна таємниця ця твоя.

Вона – не мрія, і не може збутись,
Та й сам не хочеш ти її позбутись.

24.03.18 г.





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 29
© 11.04.2018 Елена Дёмина
Свидетельство о публикации: izba-2018-2248162

Рубрика произведения: Поэзия -> Мир души












1