Порою хочется забыться. Перевод - Перифраз сонета 14



Как в музыке сплетаются лады,
так крепко свет и тени слились.
Попробуй переход меж них найди -
Меж тем, что должно быть, и было.

Сумей-ка в тени не сгубить себя.
Где все труды и дни заснули?
Ужель не хочешь жить, любя?
А не обочиной, понуро.

А ты уже устал. Твой разум спит.
И хочется, порой, забыться.
А тень и в темноте настырно бдит.
Ты к ней привык. Нет смысла злиться.

И рядом с ней малейший луч, как свет.
Печальный отблеск прошлых дней и лет.

09.04.18 г.

Сонет 14
Надія Медведовська
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=1001684

Як в музиці сплелися два лади,
Так міцно світло з тінями злилося,
І спробуй, перехід тонкий знайди
Між тим, що мало буть – і відбулося.
І спробуй, не згуби себе в тіні,
Коли до світла тягнеться обличчя.
Заснули десь твої труди і дні
Далеко, на забутому узбіччі.
А ти уже стомився їх будить.
Покинуть все …спочить на дні… забутись …
А тінь твоя і в темряві не спить,
Та й сам не хочеш ти її позбутись.

Бо це вона у щасті ожива –
Без неї світло світлим не бува.

25.03.18 г.





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 21
© 09.04.2018 Елена Дёмина
Свидетельство о публикации: izba-2018-2246356

Рубрика произведения: Поэзия -> Мир души












1