ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
                  Хай таких родить більше Земля!
                  Як приходить тривожна година,
                  Україна для нього - родина:
                  Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.