Вiнок спогадiв


Вiнок спогадiв
Я вінок собі сплела спогадів далеких…
Вдягла його і пішла до гнізда лелеки.
Тут під дубом віковим ми тоді мирились
Прожила я стільки з ним, та ми все сварились.
Між беріз турнік стояв –немов груши гирі,
Колись він мене кохав, та зовсім не вірив...
Ми з тобою розійшлись через дурні сварки,
Та ти довго не журивсь пішов до Одарки,
А я теж не ликом шита – довго не барилась,
Гарненькому чоловіку швидко знадобилась.
-----------------------





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 30
© 09.02.2018 Faina Ianko
Свидетельство о публикации: izba-2018-2194297

Рубрика произведения: Поэзия -> Шуточные стихи












1