Віконця


Віконця
Прилуцькі будинки... Мрійливі віконця.
Вночі - бродять зорі, а вдень - ходить сонце.
Вкриває їх далеч серпанком багряним,
Їм кидають в очі листочки каштани.

Узимку до них прилітають сніжинки
І разом з морозом малюють картинки,
Буває, постукає в шибку пташина...
Будинок живий, доки в ньому людина...

Відкриє фіранку хтось - голосно крикне,
Чи тінь пропливе в незашторених вікнах...
Але не лишається навіть і скельця,
Коли у будинку спиняється серце.

Закриті чим-небудь, забиті гвіздками,
Сліпі і нещасні, горюють роками...
Сьогодні я бачила мертві віконця -
Не бродять в них зорі, не ходить в них сонце...





Рейтинг работы: 0
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 42
© 07.01.2018 Светлана Коробова
Свидетельство о публикации: izba-2018-2161195

Метки: Будинки, віконця, забиті, закриті, горюють, сліпі, нещасні, мертві.,
Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика городская












1