Моей матери и моим друзьям.


Моїй матері і моїм друзям.

У голові одна лиш тиша -
Моїй душі все гірше, гірше.
Німу я чую істину,
Лишився з нею зовсім сну.

Погано в тілі і на серці,
Горять, як нібито від перцю.
Підрізані у долі крила -
В житті всі виходи закрила.

В своїх земних будинках друзі,
Замкнулись всі в своєму колі.
Свою шукають люди долю,
Бажають вирватись на волю.

Нема ні сну, нема і вдиху.
Бо в небі зовсім стало тихо.
Непредбачені шляхи усі,
Чекають щастя в небесі.

Життя воно, як каруселі,
Кида і підніма до стелі,
Під гучний передзвін церков,
Пройти цей шлях я вже готов.

Як мить літа вперед завжди життя,
Вона йде в світле майбуття.
Хвилина серця є биття,
Мене кидає в забуття.

Дзвін скла стікає до серденька,
Співає радістю маленько.
Життя є блискавка, є мить,
Її за хвіст хочу схопить.

Позбавлений я упіймати мить
І від вогню її охолодить.
Доща сльозами вмить б життя
Добуты щастя майбуття.

Життя нас зустрічає плачем,
Ми шось у цьому світі означаєм.
Біды не чуєм, не встрічаєм,
Обійми долі відчиняєм.

Життя представлений рахунок,
Торкається усіх стосунок.
У кожного своя розплата -
Вона є нашій долі втрата.

Мені б побачить ті би двері,
В життя в раю мені б повірить.
Не хочу іншої я долі,
Бажаю жити я на волі.

Нам за життя приходить битись -
Виходить з хмарами нам сжитись.
Пройти та зникнуть нам крізь втрати,
Кого, куди Він знає взяты.

Кому пред′явлений рахунок,
На все в житті є розрахунок.
Є неба чорний стадіон,
Кутя, свіча біля ікон.

Мить створення перед очами,
Ми втрати проводжаєм самі.
В життя тунелі гасне світло,
І втрата близьким очевидна.

Нам з сірників тягнути долю,
Щоб вирватись в житті на волю.
Комусь вмить стати головним,
Комусь піти зовсім ні з чим.





Рейтинг работы: 3
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 24
© 07.12.2017 Олег Черный

Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи для души
Оценки: отлично 2, интересно 0, не заинтересовало 0
Сказали спасибо: 3 автора












1