Військове містечко


Військове містечко
Є в нашому місті військове містечко...
Як тільки зайшла, обступили кілечком
Мене і великі, й маленькі будинки
І кажуть:"Колись проводжали цю жінку -

До школи вона, до діток поспішала"
- То й знову ведіть! - їм всміхнувшись, сказала
Й вони вглиб містечка мене повели,
Як добрі знайомі пліч-о-пліч пішли.

Сіреньким крилом мені вкузував путь
Літак і казав:"Йди-но швидше, бо ждуть!"
Чекають на мене в четвертому класі
Дорослі і діти - несу людям щастя!

Нехай і маленьке, книжкове, із літер,
Та може воно світ увесь помістити.
Я чула, як серце в діток калатає,
Коли вони віршик для мене читають.

Військове містечко. З букетом квітковим
По вулиці йду - повертаюсь додому,
Несу відчуття надзвичайно приємне,
Що серце моє й діточки - невід,ємне...

Будинки великі... Будинки маленькі...
Спадають гірлянди осінні низенько...
Мене проводжають додому провулки...
У ракурсі щастя я бачу Прилуки.





Рейтинг работы: 3
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 35
© 03.12.2017 Светлана Коробова

Метки: Будинки, літак, діти, школа, клас, щастя, книжкове, відчуття, Прилуки, провулки,
Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика городская
Оценки: отлично 2, интересно 0, не заинтересовало 0
Сказали спасибо: 3 автора












1