Марія Федорівна (Калейдоскоп)


Марія Федорівна (Калейдоскоп)
 

Як із хати вийде, на порозі стане,
аж блищить красою широчінь ріки,
а як усміхнеться, ще й с під лоба гляне,
хоч скачи у воду, кажуть парубки.

Нічого сказати, бо й сама не знаю,
чи кохав він мене? Може і кохав.
Цього жодним чином я не виключаю,
адже на прохання пісню написав.

А скажу я так вам: - сталось те що сталось,
іншого і бути не могло тоді.
Був вже в мене хлопець, з котрим зустрічалась
і були, на той час, всі ми молоді.

Майже півстоліття я живу з цим дивом,
тобто з його твором, дійсно чарівним,
із словами пісні і її мотивом,
тільки не судилось бути мені з ним.

Не питайте хлопці, чом я одинокий,
берегом високим мовчазним ходжу.
Там на тому боці загубив я спокій,
а туди дороги я не находжу.





Рейтинг работы: 0
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 19
© 13.11.2017 Александр Жуль

Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках
Оценки: отлично 1, интересно 0, не заинтересовало 0
Сказали спасибо: 3 автора












1