Знов повертаюсь в андеґраунд...


Знов повертаюсь в андеґраунд
Сприймати все, як письмена,
Увесь настирливий бек-саунд
Глушити чаркою вина.

А потім сліпо похмелятись
Брехнею білозубих рил.
В сітках невільничих кохатись,
Де більше не потрібно крил.

Зависнути у плазуванні,
Замість безсмертя – іще мить!
Хай в секонд-хендовському дранті,
Але щоб жить її, і жить!

А ще ковбаси є, і сало,
До них гірчиця, редька й хрін!
Чому, чому нам завжди мало?
Коли вже встанемо з колін?

Терплю той примус, клею дурня
Із божевіллям на виду…
І в андеґраундових чунях
Собі бреду, бреду, бреду…

***





Рейтинг работы: 0
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 22
© 12.11.2017 Сергей Щепкин

Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика философская
Оценки: отлично 1, интересно 0, не заинтересовало 0
Сказали спасибо: 1 автор












1