Михайло (Калейдоскоп)


Михайло (Калейдоскоп)
 

В′ється наче стрічка неспокійна річка,
тулиться близенько до підніжжя гір,
а на тому боці там живе Марічка,
в хаті, що сховалась у зелений бір.

Після інституту я попав в Путилу,
в невеличке місто посеред Карпат,
де і закохався в молоду дівчину,
ледь не в саму кращу із усіх дівчат.

Віч-на-віч зустрівшись біля водограю,
розпочав розмову з нею тет-а-тет:
-Тебе звуть Марічка,від людей я знаю,
ну, а я Михайло, майже що поет.

Глянувши с під лоба, мрійно так сказала:
-Напиши про мене вірш або сонет,
а ще краще пісню, щоб в серцях звучала,
якщо ти й насправді, вибачай, поет.

Попрощавшись з нею,глянув я на небо,
на яскраве сонце і тоді збагнув,
що дошуткувався й запитав у себе:-
хто тебе, хлопчино, за язик тягнув?

Але моє серце все іще співало,
як писав вночі я нового вірша
і приніс його їй, коли сонце встало,
де були, між іншим, і такі слова:-

та нехай сміється неспокійна річка,
все одно на той бік я путі знайду.
Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко,
я до твого серця кладку прокладу.






Рейтинг работы: 9
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 28
© 10.11.2017 Александр Жуль

Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках
Оценки: отлично 4, интересно 0, не заинтересовало 0
Сказали спасибо: 4 автора












1