Переграють мене у вино...


Переграють мене у вино,
І напоять тебе вдосталь мною.
Так пізнаємо ми все одно,
Що ніколи не знали з тобою.

Сивина, а чи біс у ребро,
Люті п’янки – не так вже й важливо.
Не знайдемо своє ми добро,
Якщо раптом не трапиться диво.

Ось і муза вернулася знов,
Мовчки сіла під битим порогом,
Принесла мені нову любов
Від людей, з ким ділила дорогу.

Жаль, звичайно, що з ними утрьох
Ми не зможемо духом з’єднатись
В цьому тілі, яке дав нам Бог, –
Спати з вірою, щоб прокидатись.

***





Рейтинг работы: 0
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 19
© 09.11.2017 Сергей Щепкин

Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика философская
Оценки: отлично 1, интересно 0, не заинтересовало 0
Сказали спасибо: 1 автор












1