Чому ж ти доле така гiрка (напев)


Чому ж ти доле така гiрка    (напев)
 

Над озером глибоким, чистим
Верба плакуча нахилилась,
В яскравім жіночка намисті
У воду зоряну дивилась.

А очі сині мов озерця
Волосся русе довге-довге,
Така туга лине із серця,
Зітханням над водою стогне.

Чому ж ти доле така гірка,
Та я ж з тобою не сварилась,
Нащо коханого навіки
Мого забрать не забарилась.

Колише вітер верби віття,
Навкруг розносить плач жіночий,
Голівки з сумом клонять квіти,
Цей розпач слухають щоночі.
------------------------





Рейтинг работы: 13
Количество рецензий: 0
Количество сообщений: 0
Количество просмотров: 64
© 16.09.2017 Faina Ianko
Свидетельство о публикации: izba-2017-2065155

Метки: верба, доля,
Рубрика произведения: Поэзия -> Авторская песня












1