Надвечір Романс Эмилия Песочина/Елена Голентовская


Надвечір  Романс  Эмилия Песочина/Елена Голентовская
 

Рожевий світ, рожеве світло
Кружляє тихо у повітрі
І стрімко лине догори.
Та захід ще не догорів.
Він безупинно ллє червоне
У темну глибину долоней
Землі, готової до сну,
І ледве чути ту луну,
Яку несе пташина зграя
У небі. Десь тихенько грає
На скрипці вітер. Висота
Мелодії все більш зроста,
Так, що вже слухати несила...
Та раптом все змовка... Спочила
Вечірня тиша у ставку...
Тканину місячну тонку
Накинуто на світлі зорі,
І у серпанку ледь прозорім
Вже трошки видно ніч струнку.





Рейтинг работы: 19
Количество рецензий: 1
Количество сообщений: 3
Количество просмотров: 143
© 28.07.2017 Эмилия Песочина
Свидетельство о публикации: izba-2017-2030238

Рубрика произведения: Поэзия -> Авторская песня


АЛеКо       29.07.2017   11:04:51
Отзыв:   положительный
Добре, тiльки з "І ледве чути ту луну" щось не так...
Для малороса "луна" зрозумiле названня мiсяця,
котрий мовчить, мов риба, а в вiршi-пiснi автор почув.
Як щож рiч про "ехо" шуму пташиноi зграi - тодi Все добре.
Эмилия Песочина       29.07.2017   12:33:50

Шановний Алеко, "луна" в перекладі на російську -це "эхо, отзвук". Є також в українській мові дієслово "лунати", тобто "звучать". Подивіться у словничок, там Ви побачите відповідний переклад.
З повагою
Емілія
АЛеКо       29.07.2017   14:36:26

Я про це написав в "Як..." . Словничка менi не треба...,
треба бiльшоi ясностi, луну чого несе зграя...
Эмилия Песочина       29.07.2017   15:08:20

Тож сподіваюся, що ми порозумілися)). Дякую за увагу до вірша!









1