Ніщо не було вічним на землі!



Крутила завірюха сніг, в степах гуляла.
Мороз малюнки на вікні накреслював свої.
Зимою матінка-природа спочивала
І вітер між дерев кружляв, співав пісні.

Весна прийшла, вмить спокій, тишу розбудила,
В гаї вертались із країв далеких солов’ї.
Травичка землю зелено покрила,
Мелодії струмочки в балках грали чарівні.

І з кожним днем цвіло все, оживало.
Загуркотів високо в небі грім.
Змінивши весну, літо наступало
І мальви зацвітали під вікном моїм.

Пожовклим листячком, покривши щільно землю,
Покошеним, пахучим сіном на стерні.
Чарівна осінь розуміння нам давала.
Ніщо не було вічним на землі!




18 березня 2015рік





Рейтинг работы: 31
Количество отзывов: 4
Количество просмотров: 80
© 16.10.2016 Пётр Матвейчук

Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика пейзажная
Оценки: отлично 8, интересно 0, не заинтересовало 0
Сказали спасибо: 11 авторов


Надежда Вивчарик       08.11.2016   21:31:27
Отзыв:   положительный
Зачарували, надзвичано гарною пейзажною лiрикою!
Дуже сподобалось! Щиро вдячна! Миру i спокою нам!!!!!


Пётр Матвейчук       09.11.2016   11:02:41

Дякую Надiя!
Анна Гетьман       17.10.2016   15:42:18
Отзыв:   положительный
Гарний вiрш.Прочитала з великим задоволенням.Дякую.

Пётр Матвейчук       18.10.2016   11:54:28

добрий день,Анна!
Це я вам, дякую, що знайшли час,- до мене завiтали!














1