Син Люципера - Степан Бандера


Документальные архивные фото Волынской резни

Виліпила бога з глини Львівська Україна
і тинялася з тим богом від тина до тина.
Волинянські роси-коси трави покосили
та очиці тому богу зраночку промили.
Зраночку промили.

А що візьмеш з тої глини разом із росою?
Ходить боженька сліпенький стежкою не тою…
Стежкою не тою…

Завела його стежина у гнилу трясину
Бог із глини породив в тій трясині сина.
З того часу вуйки кличуть сина люципера:
син із глиняного бога – то Степан Бандера!
То Степан Бандера!

Перевод на польский 
Bóg wykończonych z gliny lwowskim na Ukrainie
i wędrował z bogiem szlamu do szlamem.
Volynyanski rosy trawy warkocze pokosyly
i ochytsi ponieważ Bóg zranochku myte.
Zranochku myte.
Co zabrać z tej gliny, wraz z rosą?
Spacery bozhenka nie slipenkyy ścieżkę Tymczasem ...
Tymczasem Ścieżka nie ...
Ścieżka przyprowadził go do zgniłych torfowisk
Bóg spłodził z gliny w syna torfowisk.
Od tamtej pory, wujek nazwał syna Lucyfera:
Syn Boga z gliny - to Stepana Bandery!





Рейтинг работы: 0
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 65
© 14.10.2016 Людмила Онищук

Метки: Львівська Україна, Волинянські роси-коси, Степан Бандера, син люципера, вуйки, глиняний бог,
Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика гражданская
Оценки: отлично 1, интересно 0, не заинтересовало 0
Сказали спасибо: 1 автор














1