Лелека


Лелека
 

Над сірою хатиною в долині,
стоїть сумний лелека на даху,
а горобці, не в міру, гомінливі,
обсіли грушу й молоду вільху.

Як привид безутішної печалі,
поміж стропил видніється труба,
близ битих вікон яблуні, а далі,
схилилась над калиною верба.

Чия це хата? Хто її хазяїн?
Забули, певно, люди у селі,
бо він давно живе в чужому краї,
знайшовши своє щастя на землі.

Я теж, можливо, так ось за ним слідом,
як кажуть, світ би за очі пішов,
якби лелека з тих країв, на диво,
не прилітав щовесни знов і знов.





Рейтинг работы: 3
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 98
© 10.10.2016 Александр Жуль

Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках
Оценки: отлично 2, интересно 0, не заинтересовало 0
Сказали спасибо: 5 авторов












1