Перші хвилювання


Katren
І знову як завжди на дворі ніч,
Сиджу пишу вірші.
Весна прийшла красива і жадана,
Наснилась школа і дитинство світлеє мені.
І те дівча, темноволосе і кохане.
Пройшли десятки літ, а серце ще щемить.
Не забуває перші хвилювання
І вишня під вікном вся в білому стоїть,
Як однокласниця у фартушок біленький вбрана.
Не знаю, чом наснилось це мені.
Душа болить не хоче забувати.
Так хочеться прийти у перший клас мені
І однокласників, побачивши обняти.
Спитати як життя, що нового у них?
Та серце знає, всіх вже не зібрати
І залишилось тільки у вісні
Себе по-справжньому щасливим відчувати.
Знов бачить всіх, кого давно уже нема,
А в хаті брат, сестра і мама з татом,
Вареники, сметана на столі,
Про рідну матір пісню заспівати…
Пробачте, перестану вже писать,
Щось в серці крепко защиміло,
Горло щось стискає…
Піду і спробую ще трішечки поспать,
Як повезе, то знов щасливим з ними побуваю.

23 квітня 2016р





Рейтинг работы: 31
Количество рецензий: 2
Количество сообщений: 2
Количество просмотров: 132
© 27.09.2016 Пётр Матвейчук
Свидетельство о публикации: izba-2016-1791109

Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи на иностранных языках


Aннa Атрощенко       31.12.2016   03:16:08
Отзыв:   положительный
Усё зразумела 1 без перакладу! Шкада, што нельга вярнуцца y дзяц1нства, пабачыць сва1х родных жывым1 1 здаровым1... Не сумуйце. З Новым годам!

Пётр Матвейчук       31.12.2016   21:31:11

Конечно какие между нами братскими народами могут быть непонятки. Славянские языки все похожи!
И ВАС С НОВЫМ ГОДОМ!


Вячеслав Соколов       28.11.2016   19:28:07
Отзыв:   положительный
Никакого перевода и не надо, Пётр! Душою написанное, со светлой ностальгией и чистым сердцем! СПАСИБО! С уважением,
Пётр Матвейчук       30.11.2016   19:59:20

Cпасибо,Вячеслав, за одобрение.
Просят перевести, я понимаю , что нахожусь на русском литературном сайте и надо уважать читателя.
Но этот ещё не успел увы.








1