Завiруха


Завiруха
Завіруха! Завіруха! Завіруха завірушыць!..
Пані Восень, бач фарсуха, ізноў вальсы з ветрам кружыць…
Завіруха! Завіруха! Завірушыць завіруха!
Скрыпкі стогнуць нудна, глуха – супыніся і паслухай…
Завіруха! Завіруха! Завіруха завірушыць!..
То смяецца, то злуецца, то сваволіць, то нядужыць…
Завіруха! Завіруха! Завіруха завірушыць!
Супыніся, бач і слухай – стогнуць скрыпкі, лісце кружыць…
Завіруха! Завіруха! Завіруха завірушыць!..





Рейтинг работы: 19
Количество рецензий: 2
Количество сообщений: 2
Количество просмотров: 190
© 26.10.2014 Марина Влада-Верасень
Свидетельство о публикации: izba-2014-1162945

Рубрика произведения: Поэзия -> Лирика пейзажная


Геннадий Леженко       29.10.2014   22:31:30
Отзыв:   положительный
Што ты мацi завiруха калыбельную нам граешь,
Мы заснулi каля печы, а ты холад наганяеш!
Понравилось!
Марина Влада-Верасень       31.10.2014   08:44:10

Дзякую, Генадзь!

Только... Выправiце "с" на "З" у слове завiруха.


Владимир Бобровничий       26.10.2014   21:15:16
Отзыв:   положительный
Марына! Цудоуны верш! Вобраз зав1рух1 ц1кавы, жывы,
давол1 музычны!Энергетыка кранае душу 1 сэрца!
З павагай, Уладз1м1р!


Марина Влада-Верасень       27.10.2014   10:12:43

Прывiтанне!
Прыемна сустрэць тут зямляка!

Дзякую, Уладзiмiр!













1